Автор: Абдоков Аслан Ращидович
Північно-Кавказька державна академія, м.Черкеськ
Мережева файлова система є найважливішим компонентом інформаційної структури підприємства. Вона дозволяє централізувати інформацію, забезпечувати контрольований доступ і економити обчислювальні ресурси вузлів мережі.
Принцип роботи полягає в тому, що багато клієнтів об'єднуються у велику мережу, а функції над файлами, такі як управління, зберігання та інші делегуються серверу або кільком серверам.
Отримання доступу до інформації ґрунтується на запитах до сервера за допомогою протоколу виклику віддалених процедур ОТС RPC (Open Network Computing Remote Procedure Call).
Логічна структура мережевої файлової системи являє собою сукупність трьох зон: оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗУ), довготривалий запам'ятовуючий пристрій (ДЗУ) і лінії обчислювальних мереж (ЛЗС).
Кожна з трьох зон присутня на вузлах системи і забезпечує справну роботу з файлами. Однак, будь-яка система, що проводить операції з інформацією, потребує захисту.
У більш детальному розгляді можна зробити висновок, що всім зонам притаманні свої специфічні вразливості та їх усунення необхідно проводити в залежності від ситуації і характеру оброблюваної інформації. При загальному аналізі виявлені такі типові порушення інформаційної безпеки в мережевій файловій системі:
Однією з причин, яка може викликати відразу кілька типових порушень є відсутність захисного програмного або апаратного забезпечення. Необхідність встановлення антивірусів і міжмережевих екранів обумовлюється офіційними статистичними даними.
Так, наприклад, згідно з інформацією компанії Kaspersky, зафіксовано 72012219 унікальних URL, на яких відбувалося спрацювання вебантивірусу. Потрапляння вірусу на комп'ютер, підключений до мережі ставить під загрозу всіх учасників інформаційного обміну.
Крім того, перехоплення інформації в телекомунікаційній системі можливе через вразливості протоколів, що використовуються при передачі даних.
Якщо сервери та вузли зв'язуються за допомогою мережі «Інтернет» необхідно застосовувати протоколи приховування адрес, наприклад NAT (Network Address Translation - «перетворення мережевих адрес»), організовувати захищену передачу даних за допомогою GRE-тунелю або технології VPN.
Крім того, телекомунікаційна система схильна до такої вразливості як аналіз мережевого трафіку, при якій можна перехопити пароль і логін і здійснити доступ до конфіденційної інформації.
Захист від цієї атаки може полягати в сильній автентифікації (одноразові паролі, подвійна аутентифікація), анти-сниффери, криптографічні методи (протоколи IPSec, SSL, SSH).
Насамкінець можна зробити висновок, що основною причиною типових порушень інформаційної безпеки мережевої файлової системи є вразливість протоколів передачі даних.
Для вирішення цієї проблеми необхідно застосовувати надійно захищені криптоалгоритмами протоколи. Крім того, доступ до інформації повинен надаватися за допомогою автентифікації, в тому числі і двофакторної.
Від захисту вузлів і ліній обчислювальних мережі залежить якість роботи з інформацією та її безпека.